пʼятниця, 25 квітня 2014 р.

Година застереження "Чорнобиль не має минулого часу. Чорнобиль - це наша біда"



     На  заході  мав  слово  виконуючий  обов’язки  голови  Волинської  обласної  організації  «Спілка  Чорнобиль», відповідальний  за  випуск  книги  «Грані  подвигу. Слово  про  волинських  ліквідаторів  наслідків  аварії  на  ЧАЕС»   Ростислав  Кухтей.  Він  розповів  про  причину  виникнення  найбільшої  світової  техногенної  катастрофи, про  подвиг  людей,  які  чесно  виконували  свої  обов’язки.
     Продовжила  захід  учасниця  ліквідації  аварії  на  ЧАЕС,  колишня  жителька  міста  Прип’яті,  вчитель    Лариса  Ковальчук,  яка  презентувала  присутнім  свою  збірку  поезій  «Бажання  жити».   В її  віршах  звучить  розповідь  про  рідну  Прип’ять  та  про  пекельний  вогонь  атома.   Це  доземний  уклін  усім учасникам  ліквідації  аварії  на  ЧАЕС.
     Начальник відділу  роботи  із  ЗМІ  та громадськістю  Управління  державної  служби  з  надзвичайних  ситуацій,  упорядник  книги «Чорнобиль  ніколи  не  заросте  травою  небуття,надто  вже  гірка  його  трава»  Ірина   Варварук   надала  слово    присутнім  в  залі  ліквідаторам  Штирхуну  Миколі  Івановичу,  Мазуру  Андрію  Петровичу  та  Демчуку  Валерію  Олександровичу, які  поділилися  своїми  спогадами 
        Микола  Штирхун  працював  в  оперативній  групі  14-ої  повітряної  армії,  забезпечував  проведення  повітряної  радіаційної  розвідки  та  дезактивацію  території  ЧАЕС  гелікоптерами.
     Мазур  Андрій    та  Демчук  Валерій  працювали  пожежниками під  час  ліквідації  аварії. Ці  люди  ризикували  власним  життям.  Шана  їм  і  велика  подяка.
    Вшанувати  учасників  ліквідації  аварії  на  ЧАЕС  прийшли  студенти  бібліотечного  відділу  училища  культури  та  мистецтв  ім. і.Стравінського,  учні  ЛНВК  ЗОШ І-ІІст.№7-природничого ліцею  та  ліцеїсти  ЛНВК  ЗОШ-інтернат   провознавчого  ліцею.
     На  заході  експонувалась книжкова  виставка  «Дзвони  Чорнобиля»,  а також виставка  малюнків  Богдана  Янчука  до збірки  поезій  Лариси  Ковальчук  «Бажання  жити» 









 .


вівторок, 15 квітня 2014 р.

Персональна виставка картин відомого художника Руслана Чугая у бібліотеці






          Сучасна  бібліотека – це  не тільки  читальня,  це  центр  громадського  життя, де      проводяться  різноманітні  форми  масової  роботи,  зокрема  персональні виставки 
     картин.
      Митець збирає автографи українських рок-виконавців, акторів, політиків. Здавалося би звичайна річ, але головна незвичність в тому, що свої підписи знаменитості ставлять на власних портретах, які малює Руслан. Частину картин волинянин представив на виставці. Крім того, до колекції увійшов історичний портрет  гетьмана  Мазепи  та портрети  родини.
  Захоплення рок-музикою надихнуло Руслана створити відповідну серію картин, де зображені українські виконавці, які співають виключно українською. Нині ця серія налічує понад 20 картин. На виставці можна побачити портрети Андрія Середи з рок-гурту «Кому вниз», Віктора Бронюка з гурту «Тік», Олександра Піпи - бас-гітариста з «Воплів Відоплясова», та екс-гітариста цього рок - гурту Юрія Здоренка , Віктора Винника фронтмена гурту «Мері» та всіх учасників згаданої групи.  Художник   неодноразово зображував виконавців з гурту «Гайдамаки» та інших. Як правило, домовитися з артистом про тривале позування неможливо, тому в Руслана є власні хитрощі. Якщо художник дізнається, що хтось з відомих людей приїздить на гастролі до Луцька, приходить на концерт і робить декілька десятків фото, намагається упіймати характерні для виконавця риси. Саме так працював з Віктором Бронюком солістом з гурту «Тік». Художник  згадує, що почав створення серії з портрета Богдана Бенюка, хоча той і не музикант. Руслан Чугай також зробив кілька портретів видатних луцьких музикантів Юрія Поліщука з «Чорних черешень», Валерія Маренича з відомого «Тріо Мареничі». Жалкує, що не встиг намалювати прижиттєвого портрета луцького композитора  В’ячеслава  Хурсенка, автора відомої пісні “Соколята».
       Його роботи знаходяться в Україні, Росії, Польщі, Греції, Чехії, Німеччині. Автор картин намагається бачити лише світлу сторону у всьому, втілювати свій оптимізм у життя. Коли перед ним є мольберт та чисте полотно, почуває себе володарем ситуації. Створює світ, який йому до вподоби.
       А ще, художнику дуже близькі  рядки: «Жодного слова без думки. Жодної думки без відчуття. Жодного відчуття без образу. Жодного образу без сповненого глибокого змісту почуття!».
     Руслан працює викладачем на кафедрі дизайну Луцького Національного Технічного Університету. Колеги художники порівнюють його стиль з імпресіоністами.
Автор картин є читачем бібліотеки.
 Усі бажаючі мають змогу ознайомитись з виставкою за адресою: Київський майдан,13  
     бібліотека – філія №10.














понеділок, 14 квітня 2014 р.

Майстер-клас з писанкарства "Писанки з мережками стали обережками"




   Чудової Весняної пори до нас приходить Великдень — одне з найбільших християнських свят. Одним із символів цього свята є писанка. Вкрите візерунками яйце провіщає свято, вселяє віру в життя і красу.
        У читальному залі бібліотеки   відбувся майстер –клас  з розпису Великодніх писанок.  Своїми знаннями та  умінням писати великодню писанку  з читачами поділилась майстриня  Людмила Петрусь.
    Учасники майстер-класу з писанкарства дізнались  про зміст закодованих символів ,пізнали особливості розпису та  навчилися розписувати писанки, використовуючи традиційні орнаменти.  Діти  знайомились з    символам ,   які сприяють багатому  врожаю, символами здоров’я  та  довголіття,  символами що  лікують, символами  любові. Деякі  діти  вперше спробували  себе  у  цій  справі,  хвилювалися. Але гарна   писанка  вийшла  у  кожного.
      Бібліотекарі  розповіли  про те,що писанкарство-старовинне  мистецтво  наших  предків .  У  давнину  писанка  була  оберегом,  мала  обрядове  та  магічне  значення.  Сьогодні  вивчення  писанкарства  важливе  для  збереження  наших  коренів, нашого  духовного  спадку, збереження миру  на землі . На  завершення  заходу  усі  діти  дружньо  вийшли  на   майданчик перед бібліотекою і кожен  написав крейдою на  асфальті   «Я за мир!»,  з  надією, що  ці  слова  піднімуться  високо  в  небо і будуть почуті.