Про нас пишуть

11.04.2023

Благодійна акція "великодній кошик для воїна"

Бібліотеки Луцької громади перед Великоднем збирають святкові кошики для військових

Наталія Воскресенська    Суспільне телебачення   11 квітня, 2023 21:11  ВІДЕО

· Другий рік поспіль книгозбірні Луцької територіальної громади долучаються до благодійної акції "Великодній кошик для воїна". Для військових, які воюють, збирають необхідні речі, продукти тривалого зберігання, солодощі, паски та обереги, – розповіла Суспільному директорка центральної бібліотеки для дорослих Марія Назаревич.

З її слів, цього року до 10-денної акції долучилися усі 25 міських бібліотек. Першу партію уже зібрали та передали волонтерам для відправки.

"Приносили, хто що міг: хто печиво, хто пасочку. Якщо пасочки, то запаковані невеликих розмірів, безперечно їм ще потрібні там напої, засоби гігієни. Ми цінуємо наших воїнів, і те, що вони захищають нашу рідну державу", – каже бібліотекарка.

Постійна читачка Наталія Пушкар від початку повномасштабної війни зв’язала понад тисячу ангелів-оберегів. "Спочатку 20 в’язала за вечір і за ніч, потім вже й по 50. Крім ангеликів, я задумала такі квіточки зв’язати нашим дівчатам, бо дівчата теж воюють, медсестри там є", – говорить жінка.

Зібрані під час акції речі відвезли у Луцьку бібліотеку № 10. Звідти першу передачу забрали волонтери волинського центру "Серця Патріотів". Зі слів завідувачки книгозбірні Надії Чміль, окрім випічки бійцям передають і книжки.

"Починаючи з 14-го року, постійно передавали через волонтерів художню українську літературу. І сьогодні знову це на часі", – сказала бібліотекарка.

Керівник волинського волонтерського центру "Серця Патріотів" Сергій Балицький розповів, що перед Великоднем щороку для бійців привозять продукти. Нині передачу, каже, доставлять для військових 14-ї та 100-ї волинських бригад.

"Хлопці від нас за тисячу кілометрів, їм буде дуже приємно. Через те, ми виїжджаємо завтра. Я думаю, що до Паски ми це все хлопцям доставимо. Їм буде надзвичайно приємно. Веземо автомобіль, назад веземо автомобіль пошкоджений", – каже волонтер.

Акція "Великодній кошик для воїна" в громаді триває з 2 до 12 квітня. Як додала керівниця центральної бібліотеки для дорослих Марія Назаревич, читачі продовжують долучатися до збору, тож після свят планують відправити ще одну передачу.    https://suspilne.media/442560-biblioteki-luckoi-gromadi-pered-velikodnem-zbiraut-svatkovi-kosiki-dla-vijskovih/?fbclid=IwAR3tyRH-Laangd4l1VKB1st0oQpYfTqXVkZ6J_DfWX7yZQ8Hfvo4Q0S3uZk







5 серпня, 15:40

·Клуб психологічної допомоги: в луцькій бібліотеці навчають долати стрес і тривогу під час війни

Суспільне Луцьк

В одній із бібліотек Луцька започаткували роботу клубу психологічної допомоги під час війни. Впродовж місяць заняття відвідують як переселенці, так і місцеві жителі.

Як розповіла Суспільному психологиня Жанна Роюк, четверте заняття клубу, куди завітали майже 20 учасників, організували на тему відповідальності за власне життя.

Вперше захід відвідала переселенка з міста Рубіжне Луганської області Олена Нілова разом із дев'ятирічною донькою Софією. Раніше переселенки відвідували у бібліотеці клуб вивчення української мови. До Луцька приїхали всією родиною та проживають тут чотири місяці.

Зі слів Олени Нілової, її доньки в бібліотеці брали літературу для читання, і їх запросили відвідати з рідними клуб психологічної допомоги. "Перший раз ми прийшли всі – бабуся, тато. Дуже внятно нам тут розповідають. Зрозуміло уроки проводять, дуже цікаво", – каже жінка.

Всі зустрічі з психологом намагаються відвідувати переселенець з Лисичанська Юрій Сисоєв із дружиною Галиною, які приїхали на Волинь півтора місяця тому.

"Відвідуємо ці заняття, тому що вони дуже цікаві, корисні, щоб співпрацювати з людьми. І ці заняття мені дуже допомагають: розповідають, як працювати з пораненими і з переселенцями, з якими ми контактуємо", – говорить чоловік.

Психологиня Жанна Роюк зазначила, що під час війни вирішила волонтерити, допомагаючи людям подолати стрес, тривогу та депресію.

"Ми знайомимось з своїми почуттями, взнаємо природу людину, розвиваємо емоційний інтелект, вчимось давати собі раду в складних ситуаціях. Є спеціальні техніки і методики, які за секунди, хвилини, можуть вивести людину з серйозної кризи, тривоги і страху", – додала психологиня.

https://suspilne.media/267884-klub-psihologicnoi-dopomogi-v-luckij-biblioteci-navcaut-dolati-stres-i-trivogu-pid-cas-vijni/?fbc


04 Серпня 2022,

Як у луцькій бібліотеці переселенці вивчають українську мову





У Бібліотеці-філії № 10 Луцької міської Центральної бібліотечної системи проводять заняття з української мови для внутрішньо переміщених осіб.

Черговий урок відбувся у четвер, 4 серпня. Побувала на ньому і журналістка Район.Луцьк.

Проводить заняття практикуюча вчителька з луцької школи № 10 Галина Тур. В коментарі вона зазначила, що цей курс започаткували в червні. Його планували організувати його всього двічі.  Однак на першому занятті стало зрозуміло, що проєкт буде довготривалим.

«Ми зустрічаємося щотижня. Спілкуємося не тільки на мовні теми чи обговорюємо правила граматики. Ми говоримо і про українське відродження, вчимо літературу й різні етапи історії, згадуємо про наших письменників, їхню долю», – зазначила Галина.

Є люди, які відвідують заняття постійно. Однак, щоразу долучаються і нові обличчя. Юрій Сисоєв приїхав в Луцьк два місяці тому з Лисичанська. Чоловік побував уже на чотирьох уроках української мови. Каже, в рідному місті говорив лише російською.

«Мені дуже подобається Луцьк: чудове місто, чудові люди. Але я розумію, що ті, хто приїхали сюди, вносять певний дисонанс. Тому, ми вирішили, що будемо працювати над собою. Є така приказка: не ті українці, в кого батьки українці, а ті – в кого діти українці. А наші діти не говорять українською. Ми над цим теж працюємо», – каже Юрій.

Тим часом Галина Тур розповіла, що не варто засуджувати або агресивно ставитися до евакуйованих, які неідеально говорять українською і вживають русизми.

«В мене велика відраза від усього російського. І коли я йшла на перше заняття, то була налаштована радикально. Але, спілкуючись з тими людьми, я зрозуміла, що змушувати та засуджувати – це останній метод, яким ми повинні користуватися. Ми повинні лише підтримати», – зазначила педагогиня.

Відбуваються уроки щочетверга. Відвідувати їх можуть як внутрішньо переміщені особи, так і лучани.

https://lutsk.rayon.in.ua/news/533755-u-lutskiy-bibliotetsi-pereselentsi-vivchayut-ukrainsku-movu?fbclid=IwAR1U8OuRN8PZD3wL0Z9k2OWWWL



27.10.2021

У Луцьку відома письменниця розповіла читачам «котячі історії»

27 жовтня у бібліотеці-філії Луцької централізованої бібліотечної системи відбулася зустріч із відомою сучасною українською письменницею і журналісткою львів’янкою Галиною Вдовиченко, яка цими днями перебуває із творчим візитом на Волині в рамках проекту «Літературні відкриття».

На зустріч із львівською письменницею завітали переважно юні читачі, і це не дивно, адже доволі відомими є книги Галини Вдовиченко, написані саме для цієї читацької аудиторії. Зокрема, особливо полюбилася дітям її серія книжок «36 і 6 котів». Хоча, звісно, пише авторка і серйозні літературні твори для дорослих читачів. До слова, свій перший роман «Пів-яблука» Галина Вдовиченко почала писати у віці 49 років, коли, власне, і вирішила спробувати своє журналістське перо у царині художньої літератури.

«Так, я почала писати саме у 49 років. І просто спробувала. Коли я працювала газетяркою, то у мене було обмаль вільного часу, і з одного боку – я хотіла писати художні твори, але думала, що робитиму це на пенсії. Але я спробувала раніше, і вам хочу навіть порадити – якщо ви хочете щось робити, чогось досягти, то починайте це, просто робіть маленький крок кожного дня, і у вас все вийде», – так розповіла Галина Вдовиченко про початок свого творчого шляху як письменниці. 

Вона розповіла і про свій роман «Найважливіше – наприкінці», який, за її словами, можна назвати, певною мірою, автобіографічним.

Але, звісно, найбільший інтерес викликали твори укладені саме для дитячої аудиторії. Це й дотепна історія про рок-гурт організований мишами різних видів «Мишкові миші» (серед учасників гурту окрім хатньої, польової та лабораторної мишей є щур і навіть кажан – («літаюча миша»), і витримана майже у «андерсонівській» манері казка «Ліга непарних шкарпеток», і, звісно, улюблена вже українськими і не лише дітлахами серія пригод безпритульних котів «36 і 6 котів».

«36 і 6 котів» – це історія цілої компанії з 42 котів, яка складається з 4-х книжок, причому, Галина Вдовиченко планує продовжувати цю серію своїх творів. Котики тут виступають і детективами, і рятувальниками, до слова, за сюжетною лінією, одного прекрасного дня усіх цих 42 кішок прихистила у своїй оселі ще одна героїня цього циклу творів – пані Крепова.

До слова, для наймолодших читачів Галина Вдовиченко уклала й книжку-картинку «Котохатка», яка є, фактично, частиною серії «36 і 6 котів».

 

Розповіла письменниця і про свій доволі цікавий твір «Містельфи» головними героями якого є ельфи, що мешкають у Львові та рятують історичні будівлі міста від щурів-мутантів, від яких ельфам доводиться рятувати й книжки з львівських книгозбірень.

«Мене на творчість подібного гатунку надихають самі діти зокрема, й мої онуки. А часом під час зустрічей юні читачі мене запитують як швидко я напишу продовження, і коли воно вийде», – зауважила Галина Вдовиченко.

 

Втім, письменниця продовжує писати і серйозні твори, зокрема, роман «Маріупольський процес», сюжетна лінія якого обертається навколо кохання хлопця і дівчини зі Сходу та Заходу України. Його Галина Вдовиченко написала на фоні сумних подій початку російської збройної агресії проти України у 2014 році.

Варто зауважити, що перебуваючи цими днями на Волині, Галина Вдовиченко відмітила, що наші краяни, зокрема, юні, полюбляють читати. «Луцьк можна назвати літературним містом, я вражена тим як тут люблять читати як багато читають і діти»,– поділилася враженнями письменниця.

Вона також зачитала і кілька рядків з однієї з книжок серії «36 і 6 котів». Це була сцена того як пані Крепова дала прихисток усім 42 котам, при чому «роль» кішки на ймення «Баронеса» «зіграла» прочитавши її репліку одна з присутніх юних читачок. До слова, один маленький читач навіть зізнався, що сам пробує вже писати.

Насамкінець, завідуюча бібліотекою-філією № 10 Луцької централізованої бібліотечної системи Надія Чміль подякувала Галині Вдовиченко за чудову і змістовну зустріч.

Слова вдячності пролунали і з уст волинського письменника, голови Літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром» Миколая Шостака.

Костянтин ОЛЕКСЮК.

http://volga.lutsk.ua/view/47224/

28.01.2020
У Луцьку презентували «Енциклопедію козацтва»
Книжка вийшла вже третім виданням
У книжці «Енциклопедія козацтва. Лицарі Сонця» автор розкриває не лише історію, звичай та побут українських козаків. Він дивиться на явище козацтва у широкому аспекті, проводить паралелі з Індією та Японією.
Власне й презентацію Олександр Середюк розпочав із розповіді про візит в Музей історії сільського господарства Волині-скансен президента японської федерації карате-до Шихан Масахіко Танаки. Японський каратист, побачивши зображення українського козака, застиг у шанобливому поклоні, а потім пояснив, що японці вивчають бойовий стиль українців і шанують наших самураїв. Цей випадок і змусив директора музею Олександра Середюка глибше зацікавитися історією козацтва.
Японський каратист, побачивши зображення українського козака, застиг у шанобливому поклоні, а потім пояснив, що японці вивчають бойовий стиль українців і шанують наших самураїв.  
Наразі презентовано вже третє видання «Енциклопедія козацтва. Лицарі Сонця». Два попередні знайшли своїх читачів і їхній наклад розійшовся.
Ілюстратор видання Василь Кратюк розповів, що книжка містить понад 250 ілюстрацій. Причому часто-густо їх було нелегко знайти.
Рецензентами книжки стали доктор історичних наук, професор Василь Шевчук, доктор наук з фізичного виховання і спорту, ректор Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, професор Анатолій Цьось, доктор історичних наук, професор Світлана Гаврилюк, кандидати історичних наук Володимир Пришляк та Петро Олешко, президент Міжнародної федерації бойового гопака Володимир Пилат.
Автор подекуди з гумором розповів, як проходив школу козацького гарту.
Присутнім представили чимало видань Олександра Середюка. 

 
https://www.volyn.com.ua/news/145019-u-lutsku-prezentuvaly-entsyklopediiu-kozatstva?fbclid=IwAR3h6-HEUAM9h1fe-G6dW8tzIER_Ycr0uirIlji3sYqusKw-wS0QRKio-g0

20.09.2019


«ВМІННЯ ВИШИВАТИ У НАШІЙ РОДИНІ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ПОКОЛІННЯ», – МАЙСТРИНЯ З ЛУЦЬКА
20 Вересня 2019 18:57


20 вересня у Луцьку в Бібліотеці-філії №10 відбулася творча зустріч з майстринею декоративно-прикладного мистецтва Валентиною Батіною «Я світ прикрашу вишиванкою».

Майстриня провела для діток четвертого класу «Луцького навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №7 - природничий ліцей» майстер-клас із виготовлення закладок для книжок із фетру.

Валентина Батіна за освітою – учитель початкових класів. З 2006 року вона керує гуртком «Сучасна вишивка хрестиком» у Палаці учнівської молоді. Рукодільниця зізнається, що вишивання для неї – спосіб відпочинку. Адже улюблена робота дозволяє повністю абстрагуватися від проблем. У творчому доробку майстрині – чоловічі й жіночі сорочки, сукні, рушники, картини та ікони.

За словами Валентини Батіної, любов до голки й полотна їй передала бабуся.

«Моя бабуся Надія жила у селі Конопелька Ківерцівського району, – розповідає жінка. – Вона вміла в’язати гачком та спицями. Часто вишивала, а ще шила одяг. Всі жінки у селі зверталися до неї, щоб пошила їм фартушок чи камізельку. Скільки себе пам’ятаю, то теж завжди любила вишивати. Перші хрестики поклала на полотно ще у школі. А от моя мама ніколи не вишивала і не любила цю справу. Усе, що вмію, мене навчила бабуся. Це передається нам через покоління, бо моя донька теж не дуже любить вишивати. Тому чекатиму на внучку, щоб передати їй свої вміння».

Майстриня навчає діток вишивати хрестиком та бісером. Учні працюють технікою занизування та виколювання. Роблять шпильки, брошки та резинки для волосся. Виготовляють сувеніри та подарунки, вітальні листівки до свят, підставки та мішечки для дрібниць.

«Завжди розповідаю діткам, що дуже добре вміти шити та вишивати, – каже вона. – Бо це дуже практично. Адже будь-яку дірку вони зможуть зашити самі, а не чекати, коли це зробить мама».

Майстриня каже: вишивання – чудова можливість відірвати дітей від комп’ютерів та планшетів.

«Хочу, аби дівчатка усвідомили, як важливо для них займатися рукоділлям. Адже це наша українська традиція. Колись українських дівчаток з п’ятирічного віку привчали складати собі скриню із приданим», – розповідає вона.

Використовує майстриня у роботі різноманітні матеріали. Нитки й полотно купує у магазинах, або ж замовляє через інтернет. Уже випробувала товари різних виробників, але зупинилася на перевірених. Нитки купує імпортні, вони не линяють і не кошлатяться.

Майстриня каже: головне у цій справі – вишивати акуратно, без вузликів, хрестики класти в один бік і робити плавний перехід кольорів та відтінків.

За словами жінки, вишивати легко лише на перший погляд. Насправді ж це нелегкий труд. Бо треба добряче посидіти та подумати над орнаментом, перш ніж його вишити.

Жінка зізнається: працює на результат і отримує від цього насолоду. Вона зробила уже понад 30 вишиванок. Рушників, каже Валентина, не так багато, як вишиванок, але до десятка назбирається.

«Тож після мене залишиться гарна згадка. Бо вишиванка, то така річ, яка зберігається у сім’ї не одне покоління», – каже Валентина.

Жінка поставила собі за мету одягнути у вишиванки усю родину. Уже вишила донечці вишиванку на день народження та батькові на ювілей. Для кожної людини вона підбирає узор та техніку виконання індивідуально.

Більшість своїх виробів Валентина роздаровує. Вона каже, що дарує роботи лише особливим людям, тим, які можуть оцінити працю майстрині. Наприклад, своїм племінницям жінка вишила бісером ікони на вінчання.

«Вишивка займає чимало часу. Я вкладаю у ці роботи частинку своєї душі, – зізнається вона. – Деяким людям дарую вишиті роботи щороку – така уже склалася традиція. Мені добре, коли люди щасливі і радіють моїм подарункам. Це ж не просто робота, а ще й хобі, яке приносить мені неабияке задоволення».

20 вересня у Луцьку в Бібліотеці-філії №10 відбулася творча зустріч з майстринею декоративно-прикладного мистецтва Валентиною Батіною «Я світ прикрашу вишиванкою».

Майстриня провела для діток четвертого класу «Луцького навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №7 - природничий ліцей» майстер-клас із виготовлення закладок для книжок із фетру.

Валентина Батіна за освітою – учитель початкових класів. З 2006 року вона керує гуртком «Сучасна вишивка хрестиком» у Палаці учнівської молоді. Рукодільниця зізнається, що вишивання для неї – спосіб відпочинку. Адже улюблена робота дозволяє повністю абстрагуватися від проблем. У творчому доробку майстрині – чоловічі й жіночі сорочки, сукні, рушники, картини та ікони.

За словами Валентини Батіної, любов до голки й полотна їй передала бабуся.

«Моя бабуся Надія жила у селі Конопелька Ківерцівського району, – розповідає жінка. – Вона вміла в’язати гачком та спицями. Часто вишивала, а ще шила одяг. Всі жінки у селі зверталися до неї, щоб пошила їм фартушок чи камізельку. Скільки себе пам’ятаю, то теж завжди любила вишивати. Перші хрестики поклала на полотно ще у школі. А от моя мама ніколи не вишивала і не любила цю справу. Усе, що вмію, мене навчила бабуся. Це передається нам через покоління, бо моя донька теж не дуже любить вишивати. Тому чекатиму на внучку, щоб передати їй свої вміння».

Майстриня навчає діток вишивати хрестиком та бісером. Учні працюють технікою занизування та виколювання. Роблять шпильки, брошки та резинки для волосся. Виготовляють сувеніри та подарунки, вітальні листівки до свят, підставки та мішечки для дрібниць.

«Завжди розповідаю діткам, що дуже добре вміти шити та вишивати, – каже вона. – Бо це дуже практично. Адже будь-яку дірку вони зможуть зашити самі, а не чекати, коли це зробить мама».

Майстриня каже: вишивання – чудова можливість відірвати дітей від комп’ютерів та планшетів.

«Хочу, аби дівчатка усвідомили, як важливо для них займатися рукоділлям. Адже це наша українська традиція. Колись українських дівчаток з п’ятирічного віку привчали складати собі скриню із приданим», – розповідає вона.

Використовує майстриня у роботі різноманітні матеріали. Нитки й полотно купує у магазинах, або ж замовляє через інтернет. Уже випробувала товари різних виробників, але зупинилася на перевірених. Нитки купує імпортні, вони не линяють і не кошлатяться.

Майстриня каже: головне у цій справі – вишивати акуратно, без вузликів, хрестики класти в один бік і робити плавний перехід кольорів та відтінків.

За словами жінки, вишивати легко лише на перший погляд. Насправді ж це нелегкий труд. Бо треба добряче посидіти та подумати над орнаментом, перш ніж його вишити.

Жінка зізнається: працює на результат і отримує від цього насолоду. Вона зробила уже понад 30 вишиванок. Рушників, каже Валентина, не так багато, як вишиванок, але до десятка назбирається.

«Тож після мене залишиться гарна згадка. Бо вишиванка, то така річ, яка зберігається у сім’ї не одне покоління», – каже Валентина.

Жінка поставила собі за мету одягнути у вишиванки усю родину. Уже вишила донечці вишиванку на день народження та батькові на ювілей. Для кожної людини вона підбирає узор та техніку виконання індивідуально.

Більшість своїх виробів Валентина роздаровує. Вона каже, що дарує роботи лише особливим людям, тим, які можуть оцінити працю майстрині. Наприклад, своїм племінницям жінка вишила бісером ікони на вінчання.

«Вишивка займає чимало часу. Я вкладаю у ці роботи частинку своєї душі, – зізнається вона. – Деяким людям дарую вишиті роботи щороку – така уже склалася традиція. Мені добре, коли люди щасливі і радіють моїм подарункам. Це ж не просто робота, а ще й хобі, яке приносить мені неабияке задоволення».

Лілія Бондар
https://www.volynnews.com/ua/news/all/vminnia-vyshyvaty-u-nashiy-rodyni-peredayetsia-cherez-pokolinnia-mayst/






2.02.2019



У Луцьку вшанували пам’ять автора Гімну України (ФОТО)
 02.02.2019


Цього року, 27 січня, виповнилося 180 років з дня народження видатного українського етнолога, фольклориста, поета, громадського діяча і автора слів Гімну України «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського. Отож, сьогодні 1 лютого, у стінах луцької бібліотеки-філії №10 відбувся історико-літературний вечір «І покажем, що ми браття, козацького роду», присвячений пам’яті Павла Чубинського.
Захід був організований Лігою українських письменників ім. Павла Чубинського.
Розпочався історико-літературний вечір із виконання Державного Гімну України, який пролунав у виконанні Хорової аматорської капели «Злагода» Луцької міської організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Загалом в ході заходу у виконанні цього колективу пролунали кілька патріотичних пісень.
В.о. голови Ліги українських письменників ім. Павла Чубинського Ігор Баранюка та головний редактор часопису «Яровиця»Віктор Зубович розповіли про життя та діяльність Павла Чубинського.
Ігор Баранюк також виконав кілька пісень під гітару.

До слова, під час вечора волинська письменниця і громадський діяч Лариса Ковальчук презентувала свою книгу «Холодний вирій», яка є записаною нею автобіографічною повістю укладеною зі спогадів її батьків – Олександра та Ніни Петричів. Обидва вони були учасниками українського національно-визвольного руху, за що і були репресовані. Власне, і познайомилися вони, відбуваючи покарання у сталінських таборах Норильська.
Варто також зауважити, що Олександр Петрич є автором відомого твору «Ода Бандері».
Восени минулого року Лариса Ковальчук презентувала рукопис своєї повісті, а  1 лютого вона, як раз під час присвяченого Павлу Чубинському історико-літературного вечора, представила вже надруковану книгу.

   


 https://pravda.lutsk.ua/у-луцьку-вшанували-память-автора-гім/?fbclid=IwAR31RsjOAJog0480OWlFEfUjLkPhO0CHRhrgF8cWVG
23.11.2018
Спогади матері


    У Луцькій бібліотеці презентували унікальну повість
«Холодний вирій», – таку назву має поки ще рукописна художньо-документальна повість лучанки Лариси Ковальчук, презентація якої відбулася у Луцькій бібліотеці-філії №10.

     Лариса Ковальчук записала спогади своєї матері Ніни Комаревич (Петрич). Сама Ніна Комаревич (Петрич) походить з інтелігенції міста Володимира-Волинського. В юнацькі роки, які припали на час Другої світової війни, Ніна Комаревич була зв’язковою УПА, за що була заарештована НКВС.

     Покарання проходила у Норильську, де познайомилася зі своїм чоловіком Олександром Петричем, теж репресованим, одружилися вони вже після звільнення.

     «Я хотіла у своїй повісті розповісти про життя простої волинянки, палкої патріотки України, за що їй довелося постраждати. Варто, щоби наша молодь знала такі історії, знала які колись були часи», – сказала у коментарі «ВП» Лариса Ковальчук.

http://volga.lutsk.ua/view/23861/?fbclid=IwAR2EkoSbz9iX9TbPjrhkAIcYuYwvOHNchFnwN90DJPRinmmVvOVFZJguBic



23.11.2018
У луцькій бібліотеці презентували унікальну повість (ФОТО)
  

«Холодний вирій», – таку назву має поки ще рукописна художньо-документальна повість лучанки Лариси Ковальчук, презентація якої відбулася у луцькій бібліотеці-філії №10.
Лариса Ковальчук записала спогади своєї матері Ніни Комаревич (Петрич). Сама Ніна Комаревич (Петрич) походить з інтелігенції міста Володимира-Волинського. В юнацькі роки, які припали на час Другої світової війни, Ніна Комаревич була зв’язковою УПА, за що була заарештована НКВС.
Покарання проходила у Норильську, де познайомилася зі своїм чоловіком Олександром Петричем, теж репресованим, одружилися вони вже після звільнення.
«Я хотіла у своїй повісті розповісти про життя простої волинянки, палкої патріотки України, за що їй довелося постраждати. Варто, щоби наша молодь знала такі історії, знала які колись були часи», – сказала у коментарі «ВП» Лариса Ковальчук.







                https://pravda.lutsk.ua/ у Луькій бібліотеці презентували унікальну повість

У ЛУЦЬКУ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ЗБІРКУ ПОЕЗІЙ ДЛЯ ДІТЕЙ
25 Травня 2018 
                       

 У луцькій бібліотеці-філії №10 відбулася презентація нової дитячої поетичної збірки волинської поетеси Наталії Бугай«Сонячні історії». Долучився до видання книги депутат Луцької міської ради від партії УКРОП Сергій Балицький.

Презентація збірки зібрала учнів луцьких шкіл №7,18, знайомих та рідних поетеси. Діти зачитували поезії, які увійшли у нову книгу Наталії Бугай, повідомляє прес-служба УКРОПу.

«Наталія Бугай – дуже активна і позитивна людина, народна майстриня, яка підтримує дух українських воїнів, що на Сході України, – розповів депутат. – Неодноразово ми із волонтерським центром «Серце патріота» передавали від неї бійцям ляльки-мотанки, збірки поезій. Наталія звернулася за допомогою у виданні нової книги, бо не надто хто їй в цьому сприяв. Я почитав вірші, мені сподобалося. Звичайно, збираю кошти для військових і постійно потребую ресурсів, щоб спрямовувати гуманітарні вантажі нашим воїнам. Але то ж для дітей! Тому вирішив таки допомогти луцькій поетесі. Тим більше, що її вірші дуже гарно поєднуються з музикою. Вона уже спільно з композитором Галиною Васіною створила понад дві сотні пісень. Приємно підтримувати такі таланти, що дають змогу дітям більш глибо пізнавати світ, красу рідного слова».





https://www.volynnews.com/news/all/u-lutsk-prezentuvaly-zbirku-poeziy-dlia-ditey/

24. 05. 2018
                   Сонячна поезія Наталії Бугай

Коли читаєш вірші волинянки Наталії Бугай, мимоволі визнаєш, що творчість її – поетично-витончена, оригінальна, яскрава. У цьому ми змогли переконатись під час знайомства із новою книжечкою поетеси «Сонячні історії», яка побачила нещодавно світ у Волинській обласній друкарні.
Презентація збірки для дітей відбулась у Луцькій бібліотеці-філії №10. У просторій залі зібралися читачі: зовсім юні – другокласники школи №7 і дорослі-шанувальники творчості, члени літстудії «Зорі над Стиром».
Свято поезії розпочалося піснею «І зацвіте калина рясно» на слова Наталії Бугай (музика Галини Васіної) у виконанні Анни Миронюк.
Ведуча свята Лариса Радчук, працівник бібліотеки, розповіла про Наталію Бугай не лише як поетесу, але й майстриню по виготовленню ляльки - мотанки, яка бере участь у численних етнографічних фестивалях в Україні і поза її межами. Вона організовує майстер-класи, на яких діти та дорослі виготовляють ляльки-обереги для воїнів, що захищають нашу землю на Сході України. Не злічити багатьох подяк, які отримала майстриня!
Її душевність, щирість, тепло передані і у віршах для дітей. До речі, «Сонячні історії» – друга книжка авторки з прекрасними малюнками- ілюстраціями художниці Ірини Романюк.
Вірші виразно декламували другокласники школи №7 (вчитель Людмила Ярославівна Кримусь). Діти із задоволенням намалювали ілюстрації до прочитаних віршів.
У творах оживають образи зими, «що стала на порозі», а «сніговиця білолиця білу шубку одягла», а пишна, величава осінь «губить лист довкола», «садки рудими стають, і руді пташки літають». Діти зустрілися з улюбленими героями-звірятами: їжачком з гостренькими голочками, пухнастим зайчиком, кротом,що продає окуляри,жабкою, соловейком, свинкою Хрюшкою, бджілкою Мілою і багатьма іншими героями. Є тут вірші християнської тематики, у яких звучать мотиви Добра, Ласки, Господньоії Любові. А в «Маминій колисковій» місяць зазирає крізь вікно, бо «владарює нічка на землі». Мамина колискова зігріває дитяче серденько, адже немає у світі нічого ріднішого, ніж серце та пісня мами.
Під час презентації книжки звучало багато пісень на слова Н.Бугай (музику створили Галина Васіна і Любов Мілевич). Зокрема, школярі гімназії №18 виконали пісню «Україна-сонце у вінку». Вероніка Назарчук, переможець у багатьох конкурсах співаної поезії, душевно  заспівала «Мрії-наче барви літа», (керівник музичної школи №3 Ірина Лаговська).
Присутні переглянули відеокліпи пісень « Крила для метелика» у виконанні Тетяни Хацкевич, «Ми хоемо миру» – вихованців луцької музичної школи №3 Дуже приємно, що пісні Н. Бугай, Г.Васіної, Л.Мілевич виконують у багатьох школах Волині, всієї України. Вони звучать на міжнародних конкурсах і займають почесні місця.
Вітали Наталію Володимирівну з виходом книжки рідні, друзі, шанувальники її творчості: Марія Пишук, Галина Терлецька - члени літературної студії «Зорі над Стиром», викладач муз школи №3 Ірина Лаговська, волонтери Ольга та Сергій Балицькі. Адже окремою сторінкою творчості Наталії Бугай є плідна праця, співдружність з волонтерами організації «Серце патріота», які доставляють на фронт виготовлені майстринею обереги-мотанки, ляльки-ангелочки.
Віриться, що сонячна поезія Наталії  Володимирівни стане в пригоді дітям-дошкільнятам і старшим школярам, бо вона вчить розуміти чарівний світ природи, створює неповторні образи, виховує любов до рідної землі та її людей. Вона «дзвоником дзвонить, серцем співає, ласку Господню людям звіщає»!
Хай же щедрою на успіхи, творчі здобутки і надалі буде доля поетеси і майстрині, а її талант приносить  задоволення юним і дорослим читачам не лише Волині, а й всієї України та закордоння.
Лукія ВАСИЛЕВСЬКА,
член літературної студії «Зорі над Стиром» 

http://volga.lutsk.ua/view/21820/

22.05.2018


КОРИСТУВАЧ БІБЛІОТЕКИ-ФІЛІЇ №10 КАТЕРИНА БОНДАРУК - "ЛІДЕР ЧИТАННЯ"
    Відбувся обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання», який проводився з метою розвитку інтелектуального потенціалу дітей та заохочення їх до систематичного читання.

    Учасники конкурсу розповідали про свою улюблену книжку та представляли на розгляд журі читацькі щоденники.

    Перемогу у конкурсі здобула читачка луцької бібліотеки-філії 10 для дорослих, Катерина Бондарук,  учениця 7 класу гімназії   № 4 імені Модеста Левицького м. Луцька.





http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2018-05-25/lider_chytannia
22.05.2018
 НА ВОЛИНІ ОБРАЛИ ЛІДЕРІВ ЧИТАННЯ. ФОТО
22 травня в приміщенні Волинської обласної бібліотеки для дітей відбувся обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання».
Про це повідомляє прес-служба Волинської обласної бібліотеки для дітей.
Конкурс проводили з метою розвитку інтелектуального потенціалу дітей та заохочення їх до систематичного читання.
Позмагатися приїхали переможці міст, районів та об’єднаних територіальних громад з різних куточків Волині. Учасники конкурсу розповідали про свою улюблену книжку та представляли на розгляд журі читацькі щоденники.
Переможцями конкурсу стали:
I місце – Катерина Бондарук, учениця гімназії № 4 імені Модеста Левицького м. Луцька;
II місце – Тетяна Мартинюк, учениця ЗОШ с. Дубове Дубівської ОТГ;
III місце – Ольга Мариньоха, учениця ЗОШ с. Бірки Любомльського району.
Всіх учасників конкурсу нагородили дипломами та подяками управління культури облдержадміністрації та бібліотечками книг.
:https://volynonline.com/na-volini-obrali-lideriv-chitannya-foto/#.WwR1fpZUAxV.facebook
12.05.2018

ПОЕТИЧНИЙ ДЕБЮТ КСЕНІЇ ВДЯЧНОЇ "ПОКИ ХОЛОНЕ ЧАЙ..."


 30 поезій – ліричних, ніжних, чуттєвих і вражаючих своєю глибиною – ввійшли до дебютної збірки творів «Поки холоне чай…», яку презентувала публіці 30-річна поетеса Ксенія Вдячна (творчий псевдонім Оксани Ганущак) в Луцькій бібліотеці-філії №10, пишуть "Волинські Новини".
Символічний збіг числа 30 в долі Ксенії: у такому віці з величезного поетичного доробку були відібрані лише найцінніші та найвиразніші вірші для виходу авторки «у світ». Має значення і досягнутий на цей момент життя рівень поетичної майстерності, тому в цій збірці досвідчений колега-літератор визначить і класичні силабо-тонічні вірші, і вільно-римовані поезії, і верлібри. 
Як народився промовистий літературний псевдонім Ксенії Вдячної? До цього підштовхнули пережиті життєві труднощі, віра друзів у талант дівчини. Вона розповідає: «До 22 років я нікому не показувала своїх поезій, соромилася. Але в один момент я прокинулась і зрозуміла: у мене не таке ім’я!  І вирішила взяти собі такий псевдонім «Вдячна Богу за життя». Вийшла відразу на Театральний майдан читати свою поезію. Потім читала свої вірші в різних закладах, кафе, клубах…». Ксенія твердо переконана, що поет має бути живим, тобто читати особисто свою поезію людям, весь перебувати в комунікації з публікою. 
Тепер Ксенія Вдячна відома багатьом лучанам яскравими персональними проектами та участю у масштабних мистецьких заходах, серед яких: головні ролі у постановках «Україна Чураївна» (за мотивами поезії Ліни Костенко), «Озерний вітер» (за однойменною повістю Юрка Покальчука) волинської режисерки Наталки Максимчук, інших виставах аматорського театру «Вперше», численні публічні виступи у різних локаціях міста. 
Назва збірки інтригує: що це за проміжок часу – поки холоне чай? Хвилина, може дві, та не більше… «Поки холоне чай,.. змінюється погода, а перехожі залишають свої невидимі сліди у щоденному портреті міста… Люди зізнаються одне одному в коханні… десь на Сході хоробрі воїни захищають Батьківщину», – пише у передмові літературний редакторка збірки, поетеса, письменниця Лєна ШтормСаме вона допомогла поетесі в опрацюванні і підготовці матеріалу збірки до публікації, також представила результат цієї спільної праці глядачам у ролі модераторки заходу. Над оригінальним дизайном книжки, котрий так яскраво виділяє її серед інших, попрацювала Неля Жиговець. А неповторні музичні фантазії у виконанні Анастасії Гусенцевоїстворили природну атмосферу співзвуччя з театралізованим дійством-презентацією. Глядачі отримали цікавий досвід – побачили, як сама Ксенія «проживає» перед публікою власні вірші, відкриваючи найпотаємніші куточки свого характеру в надемоційній непередбачуваній імпровізації під звуки чуттєвої музики. 
А поки холоне чай, можна зробити паузу, по-новому глянути на прості речі, які щодня оточують нас, і відчути потребу бути вдячним за це життя. Три розділи збірки відображають найважливіші протестовані досвідом авторки теми: смакуючи «Чай каркаде», молода жінка переживає ліричні настрої; а з чашкою «Імбирного чаю з лимоном» Ксенія роздумує над власним життєвим шляхом – унікальним серед тисяч інших людських стежин. Терпкий «Волошковий чай» концентрує думки поетеси навколо долі Батьківщини.

https://uamodna.com/articles/poetychnyy-debyut-kseniyi-vdyachnoyi-poky-holone-chay/


9.05.2018
ЛУЧАНКА КСЕНІЯ ВДЯЧНА ПРЕЗЕНТУВАЛА ДЕБЮТНУ ЗБІРКУ ПОЕЗІЙ «ПОКИ ХОЛОНЕ ЧАЙ…»

30 поезій – ліричних, ніжних, чуттєвих і вражаючих своєю глибиною – ввійшли до дебютної збірки творів «Поки холоне чай…», яку презентувала публіці 30-річна поетеса Ксенія Вдячна (творчий псевдонім Оксани Ганущак).

До привітного читального залу Луцької бібліотеки-філії №10 завітали родина, численні шанувальники, друзі та колеги Ксенії по багатьох спільних мистецьких проектах, щоб привітати авторку з ювілеєм і з публікацією невеликої за форматом, але дуже вишуканої у голубій акварельній палітурці книжечки «Поки холоне чай…».



Символічний збіг числа 30 в долі Ксенії: у такому віці з величезного поетичного доробку були відібрані лише найцінніші та найвиразніші вірші для виходу авторки «у світ». Має значення і досягнутий на цей момент життя рівень поетичної майстерності, тому в цій збірці досвідчений колега-літератор визначить і класичні силабо-тонічні вірші, і вільно-римовані поезії, і верлібри.




Як народився промовистий літературний псевдонім Ксенії Вдячної? До цього підштовхнули пережиті життєві труднощі, віра друзів у талант дівчини. Вона розповідає: «До 22 років я нікому не показувала своїх поезій, соромилася. Але в один момент я прокинулась і зрозуміла: у мене не таке ім’я!

І вирішила взяти собі такий псевдонім «Вдячна Богу за життя». Вийшла відразу на Театральний майдан читати свою поезію. Потім читала свої вірші в різних закладах, кафе, клубах…». Ксенія твердо переконана, що поет має бути живим, тобто читати особисто свою поезію людям, весь перебувати в комунікації з публікою.

Тепер Ксенія Вдячна відома багатьом лучанам яскравими персональними проектами та участю у масштабних мистецьких заходах, серед яких: головні ролі у постановках «Україна Чураївна» (за мотивами поезії Ліни Костенко), «Озерний вітер» (за однойменною повістю Юрка Покальчука) волинської режисерки Наталки Максимчук, інших виставах аматорського театру «Вперше», численні публічні виступи у різних локаціях міста.





Назва збірки інтригує: що це за проміжок часу – поки холоне чай? Хвилина, може дві, та не більше… «Поки холоне чай,.. змінюється погода, а перехожі залишають свої невидимі сліди у щоденному портреті міста… Люди зізнаються одне одному в коханні… десь на Сході хоробрі воїни захищають Батьківщину», – пише у передмові літературна редакторка збірки, поетеса, письменниця Лєна Шторм. Саме вона допомогла поетесі в опрацюванні і підготовці матеріалу збірки до публікації, також представила результат цієї спільної праці глядачам у ролі модераторки заходу.



Над оригінальним дизайном книжки, котрий так яскраво виділяє її серед інших, попрацювала Неля Жиговець. А неповторні музичні фантазії у виконанні Анастасії Гусенцевої створили природну атмосферу співзвуччя з театралізованим дійством-презентацією. Глядачі отримали цікавий досвід – побачили, як сама Ксенія «проживає» перед публікою власні вірші, відкриваючи найпотаємніші куточки свого характеру в надемоційній непередбачуваній імпровізації під звуки чуттєвої музики.

А поки холоне чай, можна зробити паузу, по-новому глянути на прості речі, які щодня оточують нас, і відчути потребу бути вдячним за це життя. Три розділи збірки відображають найважливіші протестовані досвідом авторки теми: смакуючи «Чай каркаде», молода жінка переживає ліричні настрої; а з чашкою «Імбирного чаю з лимоном» Ксенія роздумує над власним життєвим шляхом – унікальним серед тисяч інших людських стежин. Терпкий «Волошковий чай» концентрує думки поетеси навколо долі Батьківщини.

Формат «відкритого мікрофону» дав можливість близьким людям, друзям, колегам і шанувальникам Ксенії почитати її вірші і привітати з важливою подією у творчому житті. Серед гостей події – учасники літературно-мистецького об’єднання «Без меж» Валерій ГнатюкОльга АнтошЛюдмила Мартинова, режисерка аматорського театру «Вперше» Наталка Максимчук і його актори Антон ГніздюкРуслана Волосюк, журналісти, шанувальники її таланту.

«Поки холоне чай»

Сонце вже ранок гріє...

Тішусь, що травень-май

Любить усіх! Радію,

Ксюшка, з тобою я,

Бо не напій... чекаю:

Книгу, що йде в життя!

З першим дитям вітаю!!!», – привітав з літературним «первістком» Ксенію її друг і колега-поет Юрій Щербик.







Своєю чергою, схвильована дебютантка подякувала усім за підтримку і радість спільної праці над мистецькими проектами, поділилася планами на майбутнє. Приємні миті презентації зафіксував на згадку луцький фотохудожник Віктор Петрук, а усі охочі змогли придбати збірку «Поки холоне чай…» з автографом поетеси.












Фото події люб’язно надав луцький фотохудожник Віктор Петрук

Фото збірки і аркушів з віршами – гості події Олени Мальви
Марія Пилипчук

https://www.volynnews.com/news/culture/luchanka-kseniia-vdiachna-prezentuvala-debiutnu-zbirku-poeziy-poky-kholone/

7.05.2018
                                    «Поки холоне чай…» або Ще одна іпостась талановитої лучанки


У Луцьку відбулася презентація першої збірки поезії місцевої поетеси Ксенії Вдячної. Книга приурочена до 30-річчя авторки.
Місто зустріло дебютну поетичну збірку лучанки Ксенії Вдячної «Поки холоне чай» 6 травня. Театралізована презентація книжки відбулась у бібліотеці-філії №10. Модераторкою була поетеса, письменниця, а по сумісництву – редакторка збірки Лєна Шторм.
На захід завітали родичі, близькі друзі та колеги Ксенії Вдячної. Слід зазначити, що винуватиця події є багатогранною особистістю, оскільки, окрім поезії вона пише картини, грає у театрі, а також надає послуги психотерапевта та косметолога.








Пропонуємо читачам насолодитися поезією Ксенії Вдячної:
Тут я завжди вдома,
Невпинно
Пишу свої вірші тиші –
Грішна:
Ними я щастя кличу ближче.
Віриш?
Воно йде до мене
Зазвичай
По гарячому асфальті босоніж,
Танцює під проливним дощем
З отим кучерявим дівчиськом,
Що зветься Долею!














      


Текст і фото: Олеся САЄНКО

 http://lutsk.rayon.in.ua/news/68195-poki-holone-chai-abo-shche-odna-ipostas-talanovitoyi-luchanki

30.04  2018
Презентації: 
Вірші, психологія, музика: як у бібліотеці-філії № 10 презентували проект «Очищення»

      Незвична подія, анонсована як синтез поетичного і музичного мистецтв у поєднанні з психологією, відбулася у бібліотеці-філії № 10. Спільний проект поетеси й письменниці Лєни Шторм, психолога Ксенії Вдячної (Оксани Ганущак), музиканта Анастасії Гусенцевої та актора й читця Вадима Хаїнського отримав назву «Очищення». У нетиповій формі учасникам дійства запропонували поставити перед собою важливі філософські питання – життя й смерті, совісті й принципів, плинності й Вічності.

      Лєна Шторм під чуттєві авторські мелодії у виконанні Анастасії Гусенцевої зачитала 6 поетичних історій про людей літнього віку. Одні з них були сумними, інші – веселими, треті – суперечливими за емоційною тональністю. Та усі вони змусили учасників дійства замислитися над важливими екзистенційними питаннями.
   «Родзинкою» заходу стало те, що модератора Ксенія Вдячна після зачитаних історій пропонувала учасникам обговорення й вправи – ті, які були тематично спорідненими до тематики віршів. До прикладу, після емоційної історії «Ганс до Грейс» присутнім було запропоновано порефлексувати на тему вічного й плинного у житті.
    Характеризуючи свої вірші, Лєна Шторм зазначила, що свідомо утримувалась від класичних віршованих розмірів, надавши творам вільної ритміки – саме це зробило їх природними, даючи змогу під час читання робити потрібні інтонаційні паузи для роздумів. Своєрідно-римовані рядки органічно лягли на музику.
Під час презентації проекту «Очищення» організатори й гості спілкувалися про щасливий шлюб, знецінення багатьох речей у часовій перспективі, непередбачуваність життєвих обставин, вплив сьогоднішніх думок, слів та вчинків на майбутнє.
      Кульмінацією дійства стало прочитання Вадимом Хаїнським прозового твору «40 хвилин цинізму, або кілька думок «шизофреніка» Льоні». Новела розповідає про юнака, котрий за такий короткий час змінює власний світогляд. Лєна Шторм зауважила, що такою добіркою власних творів хотіла нагадати просту й загальновідому істину – людина здатна будь-коли змінити власні думки, а відтак – і життя. При цьому, кажучи про літній вік, вона свідомо утримувалася від такого слова як «старість». «Я вжила поняття «очищення», аби надати цьому життєвому періоду глибшого сенсу й показати його ресурсність», – зазначила поетка.
Ділячись враженнями після заходу, Ксенія Вдячна додала, що працювати з аудиторією в майже 30 людей, на таких подіях непросто, адже для якісної роботи психологу потрібна група до 10 осіб. Кожен хоче висловитися, а час дещо обмежений.
    До слова, організатори зізналися – обираючи для презентації проекту вечір понеділка, вони, з одного боку, наголошували на камерному форматі й тісному спілкуванні, а з іншого – ризикували, що аудиторія буде або замалою, або завеликою. Але загалом вони залишилися задоволеними, а сама подія отримала здебільшого позитивні відгуки.

    Вадим Хаїнський зауважив: «Повинно бути продовження цього проекту! Можна навіть робити заходи під окремі вікові категорії аудиторії. Адже кожному іноді потрібно зупинитися в цій метушні та замислитися над своїм життям».


http://volga.lutsk.ua/view/21043/

9 Лютого 2018
«ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС», - ЗУСТРІЧ У ЛУЦЬКУ З АВТОРКОЮ РОМАНТИЧНО-МІСТИЧНИХ ІСТОРІЙ


У клубі літературних презентацій «Вперше» при Луцькій бібліотеці-філії №10 відбулася зустріч читачів із рівненською письменницею Аллою Рогашко.

Реальному спілкуванню передувало листування у соцмережі Фейсбук із волинською драматургинею, режисеркою Наталією Максимчук, яка і представила популярну авторку зацікавленим луцьким читачам.

Творче резюме авторки: Алла Рогашко родом із Дубенського району, наразі проживає у Рівному. Закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, працювала журналістом, редактором газети. Пише прозові твори, сценарії. Твори публікувалися в альманасі «Нова проза», художньо-літературному порталі «Захід – Схід», на книжному порталі «Буквоїд», у збірках «Львів. Смаколики. Різдво», «Львів. Вишні. Дощі». У видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (Харків) вийшли друком три романи письменниці: «Осіннє рондо місячної ночі» (2015), «Крізь безодню до світла» (2016), «Її сукня» (2017). Цікавиться музикою, театром, кіно, психологією.

У книжковому фонді бібліотеки-філії №10 є усі три романи цієї популярної української письменниці, і кожного з них авторка представила читацькій аудиторії. А з чого все починалося? Виявляється, поштовхом до письменництва стали пологи й народження сина, після чого з’явилося нестримне бажання писати. Зараз юнакові 18 років, а в його мами – оцінений українськими читачами і колегами-літераторами творчий доробок. До появи у друку першого роману було написано багато того, що, зі слів Алли Рогашко, надійно заховано у шухляді письмового столу, та на той час вона мусила «виписатись».

Перший роман «Осіннє рондо місячної ночі» став своєрідним освідченням Алли Рогашко в коханні Львову, який разом із героями Софією і Степаном, Любкою та Любомиром є містичним персонажем оповіді. Долі героїв у пошуку своїх половинок переплітаються у минулому і сьогоденні, то долаючи перепони, то наближуючись у дивовижних збігах. Час мудро і зважено розставляв усе по своїх місцях, не дивлячись на трагічні події, через які проходили закохані у своїх красивих і захопливих love-story. Книга не залежується на бібліотечних поличках! Історія так полюбилася українським читачам, що працівники однієї з бібліотек Миколаєва навіть відзняли короткий трейлер за сюжетом «Осіннього рондо…».
Вже у цьому першому творі авторка звертається до містичних мотивів, які пізніше яскраво реалізовані у романі «Її сукня». Відомий український письменник Степан Процюк назвав його «цікавим взірцем містично-пригодницького твору з елементами психоделізму». Алла Рогашко розповідає: «Це найбільш близький мені, навіть рідний твір. У ньому – безліч моїх власних почуттів, емоцій, хвилювань, пошуки відповідей на питання… Моя прабабця по материнській лінії була казашкою, прадід – росіянином. Узнавши про свої родинні корені, мене вщент заполонили думки, які не полишали моєї свідомості, а ще більше – підсвідомості». Письменниця відверто зізнається, що описані у цій книзі сновидіння про молоду жінку у синій сукні, дивні стани переслідували її. Книгу цю вона писала вечорами, навіть ночами, слухаючи химерну музику у навушниках, відчуваючи себе «інструментом» – так, ніби текст «йшов» їй з підсвідомості. Літераторка серйозно ставиться до містики, вважаючи її видом реальності, і розповідає про факти передчуття нею певних подій, або ж навпаки – описані нею вигадані історії виявлялися правдивими. Чи повірить читач письменниці? Всьому свій час – впевнена вона.

Дія наступного роману Алли Рогашко «Крізь безодню до світла» відбувається у Рівному. Роман на «вічну тему» про стосунки чоловіка та жінки має реальних прототипів, та сюжет продиктований фантазією авторки. У цій книзі три героїні Віра, Христина і Мар’яна, а відповідно – і три герої. «Мені було цікаво стежити за своїми героями. Спочатку бачення жінки: як вона переживає і відчуває свої стосунки. А потім ті ж самі ситуації – очима чоловіка». На питання про те, як їй вдається «думати, як чоловік», авторка відповіла, що їй це насправді не так і складно, а навіть цікавіше. В її нових оповіданнях герої – це головним чином чоловіки.

«Я – шалений кіноман, – поділилася з читачами Алла Рогашко, – і переглянула більше фільмів, ніж перечитала книжок. Люблю фільми Девіда Лінча, Федеріко Фелліні, Інґмара Берґмана, Вуді Аллена, Альфреда Гічкока». Цікавим був досвід письменниці, коли під час презентації роману у Рівному актори народного театру «Сонях» Олексій Титаренко і Марина Орловська відтворили одну зі його сцен. «Саме такими я й уявляла своїх героїв!» – із захватом оцінила їхню гру письменниця і зізналася, що мріє про екранізацію своїх творів. Власне, сценарій першого роману «Осіннє рондо місячної ночі» вже опублікований на сайті «Сценарна майстерня», який, на думку Наталії Максимчук, варто активно пропонувати режисерам театру і кіно. Вона побажала письменниці зустріти свого режисера і знайти з ним повне розуміння в екранному втіленні своїх романів.
«Крізь безодню до світла» - сценка у виконанні акторів театру «Сонях» 

Луцьких читачів цікавило, чи важко українському письменнику видати свої твори? Алла Рогашко розповіла про перипетії видання своїх творів і важливу для початківця підтримку з боку таких літературних авторитетів як лауреатки Шевченківської премії Галини Пагутяк, письменника Степана Процюка, літературознавця Євгена Барана та інших. На шляху самореалізації в письменництві авторка визначила для себе пріоритетом не скотитися до графоманства, а створити дійсно якісний літературний продукт, який був би цікавий вимогливому читачеві: «Все відбувалося у свій час! Я надіслала свої книги у видавництва, але минав час і я чекала. І коли в мене опустилися руки, тоді мені нарешті зателефонували…».

Наприкінці зустрічі письменниця запропонувала кожному гостеві витягнути із її «загадкової» торбинки записку із «пророцтвом» та побажала їх здійснення. Лучани поставили рівненській письменниці численні питання, поспілкуватися неформально та придбали книги з її автографом. Дехто з читачів відразу звернувся по книги Алли Рогашко до відділу абонемента. Завідувачка бібліотеки Надія Чміль тепло подякувала гостям за цікаву зустріч і запросила на нові літературні знайомства клубу презентацій «Вперше».


Маша Пилипчук



https://www.volynnews.com/news/society/vsomu-sviy-chas-zustrich-z-avtorkoiu-romantychno-mistychnykh-istoriy/

ЛУЦЬКИЙ МЕЦЕНАТ ВЛАШТУВАВ ДІТЯМ ПЕРЕДПАСХАЛЬНЕ СВЯТО (ФОТОРЕПОРТАЖ)
      14.04.2017
  Депутат Луцької міської ради та благодійник Андрій Покровський привітав маленьких лучан з прийдешнім святом Великоднем.
     У рамках соціальної програми "МИ#SVIDOMI" сьогодні, 14 квітня, для дітей організували безкоштовний професійний майстер клас із пошиття м'яконабивної іграшки – Пасхального кролика – від майстрині хенд-мейду Алли Філюк у приміщенні бібліотеки-філії № 10 КЗ "Луцька міська централізована бібліотечна система".

     Маленькі лучани самостійно виготовляли дитячу іграшку – тканину набивали синтепоном, зшивали до купи та прикрашали окремими деталями. Також діти отримали додаткові презенти у вигляді канцелярського набору.
     Як розповів представник громадської приймальні депутата Андрія Покровського Євгеній Мікоян, в акції взяли участь 30 дітей, котрі мешкають неподалік цієї бібліотеки. "Зазвичай до Великодня роблять писанки чи крашанки, а ми вирішили зробити такий незвичний подарунок – Пасхальні кролики", – сказав він.

     Завідувач бібліотекою-філією № 10 КЗ "Луцька міська централізована бібліотечна система" Надія Чміль підкреслила, що цей майстер-клас не є останнім заходом, який проводить Андрій Покровський, оскільки надалі вже заплановані цікаві заходи.
     "Загалом, це бібліотека для дорослих, але має й дитячі відділи. Бібліотека зараз переформатувала свою роботу – відбувається багато просвітницьких заходів. Майстер-класи – це хороша форма роботи з дітьми. Сьогодні у нас в бібліотеці гарна подія – великий майстер-клас для дітей. Ініціатором цього заходу став наш депутат Андрій Покровський. Тішить і радує те, що багато дітей, які відвідали майстер-клас, вже записані в бібліотеці, але є й такі, що вже сьогодні й записалися. Результат співпраці хороший! Майстер-класи варто проводити, бо вони навчаються дітей працювати власноруч, розвивають творчість та мислення", – мовила вона.
    Нагадаємо, що минулого року Андрій Покровський привітав маленьких лучан з днем Святого Миколая. а також влаштував новорічну казку з подарунками.

























https://konkurent.in.ua/news/golovna/13738/luckij-mecenat-vlashtuvav-dityam-peredpashalne-svyato-fotoreportazh.html
ІСТОРИЧНИЙ РОМАН ПРО «ВІЙНУ У ВІЙНІ» НА ВОЛИНІ ПРЕЗЕНТУВАВ ЮРКО ВОВК
9 КВІТНЯ 2017
     Криваві події на Волині 1943 року як невивчений урок спільної українсько-польської історії сьогодні стали предметом поновлених досліджень істориками двох країн у оприлюднених загалу архівах, а також протистояння у політичному полі та розігрівання негативних емоцій медіа-засобами. Градус підігрів сумнозвісний фільм «Волинь» польського режисера Войцеха Смажовського після варшавської прем’єри у жовтні минулого року. То «Волинська трагедія» чи «Волинська різня»? І хто має перед ким каятися і просити вибачення за події на українській землі?

     Нова книга «Пам'ять крові» волинського прозаїка, документаліста, члена Національної спілки письменників Юрка Вовка є відгуком на ці історичні виклики минулого сучасному поколінню – виклики, котрі тепер нам судилося переосмислити, оцінити та подолати. Презентація історичного роману відбулася 7 квітня у читальному залі Луцької бібліотеки-філії №10. Модерувала зустріч голова Волинської організації Національної спілки письменників України Ольга Ляснюк, а серед глядачів були знані на Волині краєзнавці, історики, літератори, журналісти, а також студенти.
     Криваві події на Волині 1943 року як невивчений урок спільної українсько-польської історії сьогодні стали предметом поновлених досліджень істориками двох країн у оприлюднених загалу архівах, а також протистояння у політичному полі та розігрівання негативних емоцій медіа-засобами. Градус підігрів сумнозвісний фільм «Волинь» польського режисера Войцеха Смажовського після варшавської прем’єри у жовтні минулого року. То «Волинська трагедія» чи «Волинська різня»? І хто має перед ким каятися і просити вибачення за події на українській землі?        Сюжетна лінія роману – трагічна, надзвичайно динамічна і емоційна. Події відбуваються на території Володимир-Волинського району, Галичини, південно-східної Польщі. Друзі дитинства Іларіон і Левон разом навчаються у гімназії, грають з батьками у гурті музик на сільських весіллях, закохуються в одну і ту ж дівчину Анну. З початком ІІ світової війни вони поступово стають непримиренними суперниками у польсько-українському протистоянні – у цій «війні у війні». Українець Ларко Ткачук вступає до лав УПА, а поляк Левон Красінський йде до Армії Крайової.

    Історичний роман на обопільно болючу тему Волинської трагедії викликав емоційні відгуки з боку присутніх на презентації глядачів, а формат живого діалогу з автором дав можливість висловитись кожному. Ось пряма мова деяких учасників презентації роману «Пам’ять
 крові».

     Олександр Пирожик, заступник голови Волинської облради: «Ця книга з’явилася як відповідь на польський фільм, де волиняни показані справжніми головорізами. Книга має зовсім інший концептуальний підхід. «Пам'ять крові» – це генетична пам'ять усіх поколінь, а не натуралізм звірства…Зараз у обласній раді зареєстровано проект рішення про проголошення 2017 року роком УПА на Волині і роком вшанування пам’яті жертв примусових депортацій українців, який буде розглядатися на сесії ради 12 квітня. Так ми хочемо вшанувати всіх українців, які протистояли окупації з двох боків – зі сторони СРСР та Польщі».

       Леся Бондарук, історик, представник Українського інституту національної пам’яті на Волині: «Ми сьогодні тішимося безвізом, але те, що сьогодні відбувається у Польщі щодо антиволинської трагедії, може привести до того, що на кордоні в сумочках наших дівчат митники будуть шукати сокири – ті сокири, з якими зображають волинян і українців у Польщі сьогодні на обкладинках журналів, газет, кіноафіш. Понад 70 років в радянський період було заборонено говорити про українсько-польський конфлікт часів війни і до війни. Бо, по-перше, це заперечувало давній міф про дружбу народів, який плекали в Радянському Союзі, а по-друге, треба було визнати існування інших сил: визвольний український рух УПА та визвольний польський рух Армія Крайова, які боролися за незалежність своїх держав проти Радянської влади. Після розпаду СРСР в Польщі почали про це говорити активно і першими. Але українська влада часу незалежності уникала цієї теми... Статистика свідчить, що у 2013 році 69% поляків вважають, що знають все про українсько-польський конфлікт. Українська статистика на сьогодні – 15-20%. І це дуже нерівні сили. Більш того, доходить до того, що у сучасній історичній полеміці ворогом польського народу є не нацисти, які влаштовувати на її території концтабори, а українці!.. Історію ставлять з ніг на голову! Наші люди мають дуже болючі спогади про це, і їм це пече, що вони ще й мають вибачатися за злочини, яких вони не робили і досі мовчать про те, що їм довелося насправді самим пережити… Чому акцентують лише на 43-ому році? А чому мовчать про жертви українців, починаючи з 30-х років і до кінця війни? Ми не мусимо конфліктувати і сваритися, ми маємо знати свою історію. Книга Юрка Вовка – дуже важлива річ. Правда найкраще йде до людей через художнє слово. Потрібно прочитати книгу і передати її далі. Влада може зробити сьогодні більше, ніж заполітизований історичний диспут».
   Криштальський, письменник, член Національної спілки письменників України: «Книжка, без сумніву, дуже потрібна і актуальна. Юрко Вовк – один із прозаїків-першопрохідців в цій темі. Мене найбільш зачепив у цій книзі момент побутового співіснування поляків і українців в родинах: які вони сусіди, друзі, як вони закохуються, грають в оркестрі, разом їдуть на мобілізацію… Раптом виникає чорна прірва, коли сусід має вбити сусіда, з яким їли кутю на Різдво. І він це з жахом усвідомлює».

   Юрій Зилюк та Андрій Криштальський на презентації розповіли, що підготували сценарій документально-художнього фільму у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, аби показати український погляд на ці події. І хто ж, як не волиняни, мають стати ініціаторами і головними дослідниками тих трагічних сторінок історії, які охоплюють не лише події 1943 року, а включають у свій ракурс більш ширшу хронологію та географію конфліктів між українцями та поляками?

      Свої враження про роман та думки з приводу його теми висловили поет, член Національної спілки письменників України Володимир Місюра, та письменник, голова Ліги незалежних письменників України Олексій Добко.
    Завідувачка бібліотеки-філії №10 Надія Чміль порадувала читачів тим, що роман скоро надійде до фонду книгозбірні. Учасники події цікавилися можливостями якнайширшого розповсюдження книги серед українських читачів, можливостями перекладу його для польської аудиторії.
Кінцівка історичного роману «Пам'ять крові» дає надію на оптимізм. Молоде покоління українців та поляків вивчають та аналізують ці події, аби уникнути повторення їх у власних долях.

Коротко про автора роману: Юрко Вовк (Юрій Зилюк) – прозаїк і документаліст, член Національної спілки письменників України. Народився 14 липня 1955 року у с. Звиняче Горохівського району. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працював у районних, обласних, республіканських газетах в Україні та за кордоном. Брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, після чого написав першу документальну повість «Попіл Чорнобиля». Авторству письменника належать 9 книг, серед яких: «Ще не пізно все змінити», «Гра у безкінечність», «Чорнобильський роман», «Доки смерть не розлучить нас». Історичний роман «Пам'ять крові» був написаний у 2016 році і виданий Харківським видавництвом «Клуб Сімейного Дозвілля».




















Фото події автора

Марія Пилипчук


https://www.volynnews.com/news/society/istorychnyy-roman-pro-viynu-u-viyni-na-volyni-prezentuvav-yurko-vovk/

 ПРАПОР УКРАЇНИ - ВОЇНАМ АТО

Працівники та читачі бібліотеки-філії №10 (завідувач Надія Чміль) продовжують підтримувати моральний дух наших воїнів національною символікою України.
Вже не вперше власноруч пошили прапори України та завдяки волонтерам ГО «Серце патріота» передали їх воїнам  АТО .

05 вересня 2016 р.
бібліотека-філія №10

http://culture-lutsk.org.ua/



У МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ШИРОКО ВІДКРИЛА ДВЕРІ ДЛЯ МАЛЕЧІ БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №10
1 червня, у Міжнародний День захисту дітей, бібліотека – філія №10 відкрила свої двері для малечі.
Незважаючи на дощову погоду, конкурс дитячого малюнка «Я малюю радість» відбувся не на асфальті, як планувалося, а на папері. Дітлахи із задоволенням малювали сонце, квіти і мир у всьому  світі.
Згодом в читальному залі відбулась мультвікторина  «Мандруємо казкою». Гарний настрій подарували  веселі ігри, цікаві ребуси.
На пам’ять про свято учасники отримали подарунки.





 















http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2014-06-01                           

/zakhody_dlia-ditei


"ПИСАНКИ З МЕРЕЖКАМИ СТАЛИ ОБЕРЕЖКАМИ"
 У бібліотеці – філії № 10 (Київський майдан, 13),  відбувся майстер – клас  з розпису писанок «Писанки з мережками стали обережками». 
Своїми знаннями та  умінням писати Великодню писанку  поділилась з читачами книгозбірні майстриня  Людмила Петрусь.
Учасники майстер-класу дізнались про зміст закодованих символів, пізнали особливості розпису та навчилися розписувати писанки, використовуючи традиційні орнаменти.  
Деякі  діти  вперше взяли до рук писачок, тому дуже  хвилювалися. Але гарна   писанка  вийшла  у  кожного.

http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2014-04-14/maister_klas






Картинна галерея «Бібліотечна»
Персональна виставка картин Руслана Чугая експонується у Луцькій міській бібліотеці №10. Це досить відомий художник, роботи якого знаходяться у мистецьких галереях України, Росії, Польщі, Греції, Чехії, Німеччини. У виставковій діяльності бере участь з 1991 року. Бібліотечна колекція цікава своїм жанровим спрямуванням – на огляд виставлено сімнадцять портретів.
– Виставка складається із двох повноцінних тематичних добірок, – розповідає  завідувач бібліотеки Надія Чміль. –  Одна частина полотен присвячена родині (серія «Чугаївщина») – художник написав портрети батька Володимира, доньки Богдани, бабусі Даші, чоловіка дружини сетри Сергія, дядька Петра, тобто найрідніших людей, на іншій зображені відомі особистості.
Оглядаючи картини, упізнав народних артистів України Івана Миколайчука та Валерія Маренича, керівників гуртів «Чорні черешні» Юрія Поліщука, «Кому вниз» Андрія Середи, «Гайдамаки» Сашка Ярмоли, також портрети Віктора Винника та гетьмана Мазепи…
Руслан Чугай розпочинав педагогічну діяльність у ВПУ №2, де викладав композицію, шрифти, матеріалознавство, виробниче навчання з художнього оформлення. 3 1996 р. працює на кафедрі дизайну завідуючим лабораторіями ЛДТУ. Паралельно здобув кваліфікацію спеціаліста дизайну. За відгуками друзів, дуже прискіпливий і вимогливий до своїх полотен, уникає тавтології та запозичень, шукає власні засоби вираження, скрізь і в усьому намагається бути самим собою. Втім, найкращим своїм творчим доробком вважає народження доньок Юліани та Богдани, портрет однієї – цьому підтвердження.
– Це вже п’ята виставка, яку організовує бібліотека, – каже бібліотекар Алла Фень. – Раніше тут експонувалися картини художника Миколи Демчука, початкуючих митців студентки-третьокурсниці Луцького медичного коледжу Олександри Івчиної та студентки-п’ятикурсниці Інституту журналістики КНУ ім.. Т. Шевченка Юлії Мозолюк, народного майстра Анатолія Бойка із м. Володимира-Волинська.
Виставки (попри книжкових) живопису у читацькій залі бібліотеки №10 вже створили прецедент ще однієї картинної галереї – «Бібліотечної».


Сергій ЦЮРИЦЬ.






У Луцькій бібліотеці День театру відзначили двома прем’єрами (ФОТО)
09:27 25.03.2014

























Бренд-автор шоу «Театральні діалоги», від молодої волинської драматургині, автора двох збірок драматичних творів « Коли ангели не сплять», «Сон» Наталки Максимчук, відбулись у Луцькій бібліотеці №10 і були приурочені Міжнародному дню театру.
Уся зала бібліотеки вщент була заповнена  глядачами, що завітали на це театральне свято. Повідомляють організатори заходу.

Публіка  завітала  різноманітна: студенти, актори, читачі бібліотеки. Атмосфера панувала щира, відкрита і невимушена. Що там казати, театральні діалоги вдалися на славу. Глядачі тепло сприйняли обидві прем’єрні покази п’єс Наталки Максимчук. Варто додати, що режисером постановок стала сама драматургиня.  Відкрила захід дитяча казка,  авторська  пальчиково-драматична вистава « Нудна наука». Учасниками якої стали маленькі читачі бібліотеки. Юні актори виклалися на повну. Глядач жваво реагував на дивний перфоменс з яким діти справилися на сто відсотків і за тим зірвали свої заслужені овації. 
Друга частина приголомшила глядацький загал бібліотечної аудиторії. П’єса «Дует для баяна з самотністю» викликала у публіки справжній фурор. Глядачі були захоплені  постановкою Наталки Максимчук, адже для них це  було щось нове й незвичне. Комедія ситуацій і положень, часом незручних, але таких близьких людям стосунків. Перипетії сюжету, вплетені в іронічно – комедійну і трохи сумну ситуацію затягнули у свій вир глядача. Він співпереживав, жваво реагував, сміявся  разом з героями п’єси. І залишається лише констатувати: це був справжній успіх, адже актори тричі виходили на біс під оплески  публіки, яка аплодувала стоячи, а актори отримали вигуки « Браво». Після перегляду двох прем’єр, глядачі мали можливість поспілкуватися з творчою групою. Поставити їм запитання, висловити свої відгуки про побачене. Приємно було почути думку керівника самодіяльного театру « Коло Лесі», актриси Волинського академічного музично – драматичного театру Світлани Органісти, яка зізналася, що давно вже не потрапляла на такого рівня перфоменси; відзначила надзвичайну гру своїх колег – акторів, відмінну драматургію і режисерський задум вистави. А також запропонувала Наталці Максимчук творчу співпрацю, що дає можливість молодій драматургині  популяризувати свою творчість.






Міжнародний день театру Луцьк відсвяткував презентацією двох вистав
27.03.2014


Сьогодні – Міжнародний день театру. З нагоди професійного свята у луцькій бібліотеці-філії №10 молодий волинський драматург Наталія Максимчук презентувала дві вистави. У цьому їй допомогли професійні актори й любителі.  
Сучасні бібліотеки, виконуючи основні функції, стали ще й  епіцентрами громадського життя. У Луцькій бібліотеці-філії № 10 діє клуб літературних презентацій «Вперше». Нещодавно тут показали дві різножанрові постановки молодого драматурга Наталії Максимчук. Одна з них – пальчиково-драматична вистава «Нудна наука», ролі в якій виконали маленькі читачі бібліотеки.  Спектакль «Дует для баяна з самотністю» підготували актори Волинського академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка.
Шквал емоцій та оплесків, подарованих глядачами, – свідчення того, що молодому драматургу вдалося пробудити живий інтерес до такого  явища,  як сучасна п’єса.





 «Театральні діалоги»


Наталка  Максимчук – молодий драматург, авторка збірок «Коли ангели не сплять» та «Сон». До Міжнародного дня театру у Луцькій міській бібліотеці №10 вона влаштувала бренд-автор шоу. На нього прийшли студенти, актори, читачі. Наталчині п’єси захопили своєю динамічністю та щирістю. А дитяча пальчиково-драматична казка-вистава «Нудна наука», учасниками якої стали читачі бібліотеки – четвертокласники Луцької НВК «ЗОШ І-ІІ ст.. №7 – природничий ліцей», створила атмосферу таємничого і водночас святкового дійства
– Особливо сподобалася глядачам п’єса «Дует для баяна з самотністю», – ділиться враженнями бібліотекар Алла Фень. –  Це  було щось нове і незвичне. Добрий гумор та легка іронія, динамічний сюжет та професійна гра акторів Сергія Басая, Людмили та Ігоря Натанчуків, Олени Гайової та Миколи Герела не залишили нікого байдужими.
Захоплено відгукнулася про творчість Наталки Максимчук та гру своїх колег-акторів і актриса Волинського облмуздрамтеатру, керівник аматорського театру «Коло Лесі»  Світлана Органіста: «Відмінна драматургія, цікавий режисерський задум, бездоганна акторська робота».
Глядачі ділилися враженнями від побаченого та почутого, молодий драматург та актори говорили про творчі задуми. То ж усі дізналися, що небавом тут  розпочнуться репетиції вже наступної п’єси. У цьому митцям сприяє клуб  літературних  презентацій «Вперше», що діє при бібліотеці..
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото Надії Чміль: «бібліотечний капусник» до Міжнародного дня театру.
Довідка: Міжнародний день театру відзначається 27 березня, починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. Діяльність МІТ, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».




Людина, творець, патріот
  
У Луцькій міській бібліотеці №10 відбувся творчий вечір Олексія Добка. Він приурочений до дня народження письменника і громадського діяча, якому 21 березня виповнилося 83 р. Ведуча Лариса Токарук нагадала про творчі здобутки цього неординарного лучанина. За його плечима  понад 25 років бездоганної праці у будівельно-монтажному управлінні Волинської облспоживспілки. З 1989 року він активний учасник усіх національно-патріотичних заходів.  Автор книг          «На хвилях Стиру» (1992), «Три тополі» (1993), «Благовіст» (1995), «Гімн і грім»,  «Час назрів» (1998), «Досить!», «Слідами тиранів» (2007), «Незвіданий та рідний» (2008), «Коли диявол зійшов на землю» (2009), перекладу з польської «Січ Запорізька» Лєшика Подгорецького, «Вербо-вербиченьког» (2013). У 2002 році  створив обласну Асоціацію незалежних волинських письменників ім. Павла Чубинського, головою Провідної ради якої був обраний одноголосно. Щорічно  видає альманах Асоціації незалежних волинських письменників ім. Павла Чубинського «Перевесло». А ще Олексій Дмитрович – автор проектів і  будівничий  11 храмів у селах Волині, організатор і співавтор спорудження пам’ятників у Луцьку.  Саме його зусиллями постали пам’ятний знак жертвам розстрілу в’язнів Луцької тюрми та монумент загиблим дівчатам-полонянкам на вул. Потебні. У 2004 році 23 червня на Замковій площі відкрито монумент жертвам комуністично-більшовицьких репресій.
– Це дуже порядна і скромна людина, – зазначила Лариса Пилипівна. – Був нагороджений відзнакою Президента  України «Захиснику Вітчизни», ювілейною медаллю народного руху України «20 років Народному Руху України», медаллю Романа Шухевича, медаллю до 100-річчя Степана Бандери, Почесними Грамотами Волинської обласної державної адміністрації, Луцької міської ради.
На вірші Олексія Добка звучали пісні у виконанні композитора і співака Ігоря Баранюка. Іменинника вітали письменниця Тетяна Байда-Барбелюк, актор Василь Гриб, директор Рокинівського музею сільського господарства Олександр Середюк, голова Волинського братства вояків ОУН-УПА Василь Кушнір, члени Асоціації незалежних письменників Лукія Василевська, Марійка Пишук, Галина Терлецька, Ярослав Царук, викладач Східноєвропейського університету Тарас Літковець та інші.
Директор бібліотеки Надія Чміль та провідний бібліотекар Алла Фень підготували виставку творів Олексія Добка та членій Асоціації, яку він очолює.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора: під час літературного вечора.



Відбулася літературно-поетична година «Пророк, народжений Україною»
14.03.2014                                                                                                                                                                      З нагоди 200-ої  річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у бібліотеці-філії №10 відбулася літературно-поетична година «Пророк, народжений Україною», організована працівниками бібліотеки спільно з ЛНВК ЗОШ I-II ст. №7 – природничий ліцей. 
   Участь у заході взяла літератор, член Асоціації незалежних письменників Волині  ім.П.Чубинського  Лукія Василевська, яка розповіла про маловідомі факти з 

 

біографії Т.Шевченка, зачитала власні твори, присвячені життю і творчості генія українського народу. Поезію Шевченка читали учні загальноосвітнього закладу №7 та студенти Волинського державного училища культури та мистецтв ім. І.Стравінського.
   Шанувальники Шевченкового слова ознайомились з книжковою виставкою  «Учітесь, читайте, свого научайтесь й чужого не цурайтесь», яку організувала працівник

   

читального залу Любов Мокшанова, взяли участь у літературній   і вікторині «Тернистими  шляхами долі».
   На завершення завідувач бібліотеки Надія Чміль та  ведуча заходу, бібліотекар Лариса Радчук, подякували усім учасникам, побажали дітям зростати справжніми українцями, шанувати рідну мову, історію, культуру та запросили стати постійними активними користувачами бібліотеки.
http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2014-03-14/zakhid_biblioteka-10



"СВІТ ДОБРА І ЛЮБОВІ" У БІБЛІОТЕЦІ-ФІЛІЇ №10 м.ЛУЦЬКА

 Персональну виставку художника – дизайнера, майстра народної творчості Анатолія Бойка  «Світ добра і любові» відкрито в Луцькій  бібліотеці-філії №10 (Київський майдан,13).
Анатолій Бойко за професією різьбляр по дереву. Самотужки опанував 14 видів мистецтв, розробив власні стилі. Живопис, графіка, різьба по дереву, вишивка,  коренепластика, соломоплетіння, робота з бамбуком, берестою, лозою, шкірою, склом, янтарем – усе йому до снаги.
 Останнє із захоплень майстра – вироби з очерету. У цій техніці він виготовив  вазу  заввишки 2 м 34 см, яка складається з 7600 деталей, 132 секцій та 560 см. плетених косичок.  Попри обмежені фізичні можливості з-під рук майстра з’являються справжні витвори мистецтва.
Організатори виставки – бібліотека-філія №10 та  Волинська  обласна благодійна організація «АСТОМ – Волинь».
Триватиме виставка    до 31 березня.
Бібліотека-філія №10
26лютого 2014р.                                                                                                                                                                                  http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2014-02-26/vystavka_biblioteka-10


СВЯТО МИКОЛАЯ У БІБЛІОТЕЦІ-ФІЛІЇ №10

Відтоді, як жив й творив подвиги святитель  Миколай,  минуло  17 століть.  Незважаючи на час, що розділяє нас, Cвятого Миколая Чудотворця  знають у цілому світі як дорослі, так і діти. Його популярність поширилась внаслідок великого милосердя до ближніх. Але дуже  важливо, аби діти знали про життя і діяльність цього cвятого. І тому працівники бібліотеки-філії №10 організували для своїх читачів та учнів 2 –Б класу «ЛНВК ЗОШ №7-природничий ліцей» народознавче свято «Святий Миколай  до нас в гості  завітай».
Під час заходу бібліотечні фахівці розповіли про життя cвятого, читали легенди  про святого Миколая.  Діти також читали  вірші, співали пісні. Кожен проявив свої здібності, отримав величезне задоволення від різноманітних ігор та вікторин. А ще на дітей чекав справжній сюрприз - прем'єра вистави  «Нудна наука», автором якої є читачка бібліотеки,  драматург  Наталія Максимчук . Протягом заходу малеча із задоволенням переглянула  мультимедійну  презентацію «Святий Миколай» та книжкову виставку «По Вкраїні з краю в край ходить святий Миколай»
 На захід завітав і сам cвятий Миколай, який привітав всіх присутніх та подарував кожній дитині подарунки.
19 грудня 2013 р.
Бібліотека-філія №10, 232386

 http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2013-12-19/sviato_mykolaia-2

ДЕНЬ УПРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ ВІДЗНАЧИЛИ У КЛУБІ ЛІТЕРАТУРНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ "ВПЕРШЕ" ЩО ДІЄ У БІБЛІОТЕЦІ-ФІЛІЇ №10

З нагоди Дня української писемності та мови у клубі  літературних  презентацій «Вперше», який діє в бібліотеці – філії №10   м. Луцька, відбувся літературно-мистецький перфоманс за участю письменниці Ольги Ляснюк-авторки поетичних збірок «Босоніж у вічність», «Третє бажання», «АНАЛОГіЯ», «Поцілунки у скло».
Поезію читали художники, а свою прозу виконувала сама авторка.
Захід тривав під музичний акомпанемент Тараса Форманюка та Назара Рейкіна.
Під час заходу власні картини презентувала художниця Юлія Мозолюк.



 09 листопада 2013 р
http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2013-11-09/biblioteka_filiia10


ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПЕРФОМЕНС ВІДБУДЕТЬСЯ У БІБЛІОТЕЦІ-ФІЛІЇ №10 м.ЛУЦЬКА

7 листопада о 1600 в бібліотеці – філії №10 згуртуються творчі люди Луцька – письменники та художники.  
На заході будуть представлені картини  художниці Юлії  Мозолюк .
Свою прозу  читатиме  письменниця Ольга Ляснюк . Твори звучатимуть  під музичний акомпанемент  Тараса Форманюка та Назара Рейкіна.
Адреса бібліотеки: Київський майдан, 13.
06 листопада 2013 р
 http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2013-11-09/biblioteka_filiia10

СВЯТО "ЛУНАЙ, ПРЕКРАСНА НАША МОВО!" ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ ВІДБУЛОСЯ У БІБЛІОТЕЦІ-ФІЛІЇ №10

З нагоди Дня української писемності та мови в бібліотеці-філії №10 м.Луцька вібулося літературно-мистецьке свято  «Лунай, прекрасна наша мово». До участі у заході бібліотекарі запросили студентів училища культури і мистецтв ім. І.Стравінського та коледжу технологій та бізнесу СНУ  ім. Лесі Українки. В залі звучала поезія, крилаті вислови біблійного походження, фрагменти з творів українських класиків.  
 Відкрито тут і 55-ту персональну виставку вишитих картин знаного майстра Юрія Савки.Роботи Юрія Савки дозволили осягнути історію країни через вишиті портрети персонажів, які зіграли значну роль у формуванні духовної єдності українського народу.
   Присутні мали можливість оглянути книжкову виставку «О, мово моя, душа голосна України».
   Захід підтвердив, якою багатою і милозвучною є наша мова, як вміло пропагують її майстри через вишиті портрети українських письменників


04 листопада 2013 р.
  http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2013-11-09/biblioteka_filiia10



ОСІННІ КАНІКУЛИ У БІБЛІОТЕЦІ-ФІЛІЇ №10

В період шкільних осінніх канікул працівники бібліотеки – філії № 10 м. Луцька підготували і провели низку цікавих, пізнавальних заходів.
Сподобалось дітям брати участь у конкурсі «Міс Осінь»,  читати вірші, співати пісні, складати осінні композиції  під час  літературної мандрівки «До нас осінь завітала».
А для старших груп дошкільних навчальних закладів №6 та №7 учасники драматичного театру «Барвінок», що діє при бібліотеці, показали виставу «Зайчик –задавака».
Бібліотека завжди чекає на дітей. Тут вони можуть цікаво і змістовно провести свої канікули.



 
 

 31 жовтня 2013 р.
  http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2013-11-09/biblioteka_filiia10


ЛІТЕРАТУРНІ ЧИТАННЯ У БІБЛІОТЕЦІ-ФІЛІЇ №10

Літературні  читання  творів  Василя  Сухомлинського «Квітка сонця» для  молодших  читачів, учнів 2-Б   класу НВК ЗОШ №7, відбулися у  бібліотеці-філії №10 м.Луцька.          
 Захід приурочений 95-річчю  від  дня  народження  педагога, ученого, письменника  В. Сухомлинського. Особливо  активно обговорювали діти  оповідання    «Ледача  подушка»,  « Пробачте  діти… Я  спізнився», «Усмішка».
Учасники дитячого драматичного театру «Барвінок», який діє при бібліотеці, презентували виставу «Зайчик – задавака».
Працівники бібліотеки  підготували книжкову виставку «Мудра людина із щирим серцем».
Маленькі відвідувачі вчергове переконалися, що в бібліотеці  можна не лише читати, а й цікаво і змістовно проводити  час.
27 вересня 2013 р.
  http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2013-11-09/biblioteka_filiia10


У бібліотеці-філії № 10 відбулося свято народознавства «Я україночка!»

У бібліотеці-філії № 10 КЗ "Луцька міська централізована бібліотечна система" відбулося свято народознавства «Я україночка!»
Ініціаторами проведення цього свята були самі діти. Активні читачі бібліотеки  Ткачук Дарина і Пшенична  Марія виявили бажання бути ведучими свята. Вони і долучились до складання сценарію.
Однією умовою для всіх учасників і глядачів було українське вбрання. Першим конкурсом  було представлення себе, як українця. Кожний учасник розповідав про свою рідну землю. На святі діти виконували українські народні пісні і читали вірші українських письменників.
Окрім того, на святі було дефіле українського костюму. Діти розповідали про історію української вишиванки та про народні звичаї і обряди. Визначили і переможницю конкурсу. Звання  "Міс україночка" свята здобула  Безкоровайна Соломія.




 

 16 серпня 2013 р.

  http://culture-lutsk.org.ua/novyny/2013-11-09/biblioteka_filiia10

Немає коментарів:

Дописати коментар